м. Київ, вул. Горького, 116
(044) 500 71 78
(097) 722 71 78
(099) 722 71 78

Хірургія

При наявності протипоказань до консервативних методів лікування, фахівці стоматологічного центру "Інвента" запропонують Вам оперативні втручання будь-якого рівня складності: як видалення зуба, так і всі необхідні методи для заміщення втраченого зуба (установка зубних імплантатів, збільшення обсягу кісткової тканини, синус-ліфтинг).

Хірургічний кабінет обладнаний за останнім словом техніки і з’єднаний з після-операційною, в якій пацієнт може відпочити після хірургічного втручання. У разі необхідності, ми проводимо операції навіть під загальним наркозом (глибоким знечуленням), що особливо актуально для дітей або занадто вразливих дорослих.

Оскільки доступних у нас видів хірургічних маніпуляцій досить багато, розглянемо лише деякі з них.

Атипове видалення

На цьому панорамному знімку видно зуб, який ще не прорізався і практично повністю оточений щільною кісткою. Він лежить перпендикулярно сусіднім зубам, тому процес прорізування для нього буде неможливим. Рухаючись у бік зубного ряду і створюючи тиск на нього, такий зуб може призводити до деформації, і, як наслідок, до порушення всього прикусу, а також болю і запального процесу в цій ділянці.

Такі зуби необхідно видаляти. Ця операція носить назву «атипове видалення», тобто видалення не стандартне, більш складне.

Лікування перикороніта

Дуже часто в нашій практиці ми стикаємося з наступною проблемою, коли у досить дорослому віці починають прорізуватися «зуби мудрості».

Здавалося б, дорослі можуть і стерпіти, але не все так просто… Біль, який при цьому виникає, нестерпний. Слизова оболонка розривається від повільно зростаючого зуба. Притискаючи її та забиваючи їжу в кишеню, що утворилась між зубом і слизовою, ми тільки посилюємо набряк і запалення.

У таких випадках хірурги використовують метод «висічення капюшона». Під місцевим знеболенням акуратно висікається ділянка слизової, яка заважає зубу прорізатися (вона виглядає як своєрідний капюшон, накинутий на голову зуба). Після цього проводиться медикаментозна обробка, виписуються необхідні медичні препарати та…. Ви практично відразу повертаєтеся до звичайного життя без болю.

Пластика вуздечки.

Вуздечки є у кожного з нас. Вони являють собою тяж з подвійної слизової оболонки, який розташовується зверху між передніми зубами і може вростати між ними, розсуваючи два верхніх передніх зуба і вплітатись в слизову верхньої губи (вуздечка верхньої губи); і знизу під язиком (вуздечка язика).

Дуже часто в дитячому віці ці вуздечки можуть бути занадто короткі і перебувають у напруженому стані, так як губи у нас в роті постійно рухаються. Натягуючись, як «вузди у коня», коли його зупиняють, такі вуздечки провокують різні деформації зубних рядів.

У таких випадках на допомогу приходить операція «пластика вуздечки», під час якої, хірург її або вісікає (для верхньої губи) або робить крихітний послаблюючий надріз, в результаті чого вуздечка розтягується (для язика).

У дітей відразу відновлюється фонетика, вони починають чіткіше вимовляти звуки, адже більше нічого не стримує рухи язика. На верхній щелепі зуби часто самі сходяться і стають в рівний зубний ряд, оскільки напруга вуздечки більше не заважає їх нормальному положенню.

Імплантація

Якщо з різних причин довелося вдатися до видалення зуба, то перше, що необхідно зробити — це швидко відновити втрату. Це важливо не тільки для повернення втраченої естетики, а й для забезпечення нормальної функції зубощелепного апарату.

Спробуємо розібратися у функції коренів зубів на прикладі кореневої системи дерева. Всі ми знаємо, що у дерева крона служить для викиду кисню в атмосферу, виконуючи тим самим дуже корисну функцію для всього людства, а коріння крім живильної функції для «верхівки» ще й утримує грунт під ногами.

За таким же принципом влаштовані наші зуби. Коронки виконують свою певну функцію (відкушування, перемелювання їжі, захист.), а коріння зуба крім харчування та іннервації коронкової частини, ще й утримують зуб в кістковій лунці, запобігаючи збитку кістки.

Після видалення зуба відбувається наступне: немає коріння — немає його функції, ніщо не захищає кітку. Поступово відбувається зменшення її об’єму (атрофія), що призводить до різних деформацій. Крім того, це значно збільшує навантаження на сусідні зуби. Щоб уникнути такого явища, хірурги вдаються до операції «імплантація», тобто вживлення штучного «кореня» в щелепу. Сучасний імплантат повністю відновлює функцію кореня.

Так виглядає імплантат на прицільному рентгенівському знімку:

Незаперечна перевага імплантації полягає ще й у можливості заміщати втрачені зуби без обточування і додаткової обробки сусідніх зубів. Показаннями для імплантації є відсутність від одного до всіх зубів в щелепі. Іноді цей метод використовується в ортодонтії, щоб виправити прикус. Зубні імплантати виготовляються з абсолютно нешкідливих для здоров’я матеріалів, не схильних до корозії, окислення або взаємодії з іншими матеріалами. Найчастіше це сплав титану оброблений кислотою.

В залежності від конкретної ситуації, штучну коронку встановлюють на імплантат або відразу, або відстрочено (приблизно через 6 міс.). Таким чином, відновлюється, як функція втраченого кореня, так і втраченої коронки зуба. Імплантат має величезну міцність, і за умови подальшого правильного гігієнічного догляду служить людині протягом усього життя.

Синус-ліфтинг

Відомо, що всередині нашої верхньої щелепи є гайморові пазухи. Вони розташовані безпосередньо над верхівками коренів зубів верхньої щелепи з правого та лівого боків. Гайморові пазухи з’єднуються з носовими ходами і є своєрідними резервуарами, які заповнені повітрям.

Інколи виникають такі ситуації, коли, внаслідок різних причин, таких як тривала відсутність зубів, носіння знімних протезів або зубних мостів, у пацієнта може статися атрофія кісткової тканини — її обсягу просто не вистачає для того, щоб зафіксувати імплантати оптимальної довжини. При цьому розміри гайморової пазухи досить великі. У таких випадках хірург проводить операцію під назвою «синус-ліфтинг» (синус — це і є пазуха, в даному випадку гайморова). В процесі операції через невеликий отвір в кістці хірург підіймає дно гайморової пазухи трохи догори, заповнюючи простір, що звільнився кістковим матеріалом, який поступово приживається. Ця операція проводиться в якості підготовки до імплантації, з метою створити найбільш сприятливі умови для неї.